Одним з найбільш дискусійних питань, що обговорювалися в ході проведеного минулого тижня чергового засідання містобудівної ради стало визначення майбутнього місця розташування пам\’ятника Шевченку в Чугуєві.
Continue reading «Памятник Шевченко»
память
Одним з найбільш дискусійних питань, що обговорювалися в ході проведеного минулого тижня чергового засідання містобудівної ради стало визначення майбутнього місця розташування пам\’ятника Шевченку в Чугуєві.
Continue reading «Памятник Шевченко»
12 лютого в актовому залі школи № 7 відбувся захід. Ось уже протягом кількох років такі зустрічі організовуються в ЗОШ № 7 спільно з бібліотекою-філією мікрорайону Дружба ЦБС, первинної організації ветеранів війни і праці ЧЗТА, Об\’єднаним спілкою інвалідів Афганістану і проходять на загальноміському рівні.
На фестивалі ветеранських організацій «Калейдоскоп спогадів». Орел від фашизму, Україну представляла наша землячка, керівник проекту Майбутнє» Валентина Єгорова.
Чествуя солдат Великой войны, мы редко упоминаем о героях сражений на Дальнем Востоке. А между тем их были сотни, тысячи — и без их ратных подвигов наша Победа была бы не полной. И сегодня мы с гордостью отмечаем, что участники разгрома милитаристской Японии живут среди нас.
ГЕРОЕВ УВЕКОВЕЧИЛИ В ГРАНИТЕ
В Зарожном на минувшей неделе состоялось открытие памятных досок Героям Советского Союза, уроженцам здешних краев Василию Музыкину и Михаилу Игнатьеву.
Летом 1943 года немцы под Барвенково потерпели сокрушительное поражение. Началось освобождение Слобожанщины, в том числе и села Волохов Яр. Фашисты в панике отступали, бросая технику и боеприпасы. А люди радовались освобождению, кричали «Ура!», смеялись и плакали от счастья.
Дитинство… Найкраща, безтурботна пора людського буття. Саме з ним пов\’язані спогади про лагідні, теплі долоні матері, її ласкаву усмішку, міцні батьківські руки, з яких з веселим заливним сміхом підлітав аж до самого неба, про сиву добру бабусю, яка знайомила тебе з дивос-вітом, про дідуся, з яким ти майстрував свої перші дитячі іграшки… Дитинство. Скільки спогадів, мрій і надій.
Війна… Всього п\’ять літер. А скільки в цьому слові людського горя й муки?
СОСЕД Николай, молодой парень, возвратился пешком из-под Белгорода, где разбомбили эшелон с эвакуированными и заводским оборудованием, а в селе — немцы. До фронта уже не добраться, а новая власть проводит учет молодежи для отправки в Германию.
МОЖЕТ быть, кому-то покажется этот случай из моего детства в оккупации и смешным, но когда мы с мамой вспоминали его — всегда плакали. Укусила я одного немца за зад, то есть за то место, чем сидят. Наверно, это за всю войну был один такой случай, и произошел он со мной.