Чугуев
Чугуевский сайт » Персоны » Александр Несмиян
Информация к новости
  • Просмотров: 148
  • Автор: admin
  • Дата: 22-03-2011, 10:33
 (голосов: 0)
22-03-2011, 10:33

Александр Несмиян

Категория: Персоны

Олександр Несміян

За кілька місяців новообраним Леб'язьким сільським головою Олександром Несміяном було зроблено багато корисних справ. Лише один їх перелік може зайняти газетну колонку. І все ж, деякі з них варто назвати.

По-перше, за сприяння райдержадміністрації та її служб розроблено проектно-кошторисну документацію на буріння 4 артезіанської свердловини. Вдалося відремонтувати водогін, що має неабияке значення для роботи місцевої амбулаторії, організувати екологічний суботник. А ще — уклали договір з РЕМом щодо передачі на його баланс безхозної електропідстанції, з нагоди міжнародного Дня інвалідів у селі вшанували мужніх земляків з обмеженими фізичними можливостями, провели низку новорічних святкових заходів.

Можна сказати, що життя на правому березі Сіверського Дінця після 31 жовтня 2010 року завирувало. А втім, про інші добрі справи сільського головиьпро його задуми зробити Леб'яже наикращим для проживання і найперспективнішим для молоді селом Чугуївщини розповість сам Олександр Іванович. Сьогодні він — гість нашої редакції.



// google_ad_client = "pub-5015638449849979";
/* 250x250, квадрат граф */
google_ad_slot = "6019948158";
google_ad_width = 250;
google_ad_height = 250;
//
// -->]>
// src="http://pagead2.googlesyndication.com/pagead/show_ads.js">
// ]>


Здається  зовсім недавно малим хлоп'ям з ровесниками катався на річці на ковзанках, з гірки спускався на лижах, влітку — бігав з м'ячем. Допомагав мамі, Анастасії Єпифанівні, яка робила телятницею, у восьмому класі на канікулах з однокласниками слюсарював в тракторній бригаді. Та не помітив, як прошелестіли роки і десятиліття, і вже, наприкінці серпня цього року, відзначу свій 45-й день народження. Половина життєвого шляху пройдено. Але ж половина — ще попереду, і обрання мене земляками сільським головою — чудова нагода реалізувати себе у новому амплуа.

Цій важливій віхі в моїй біографії передували робота трактористом у радгоспі «Лебежанський», навчання на короткострокових курсах при ДОСААФ та  дворічна служба у ракетний військах стратегічного призначення. Саме цей рід військ виховав у моєму характері відповідальність та обов'язковість. І, безумовно, батько, Іван Трохимович, учасник бойових дій, казав мені не раз про доленосне значення військової дисципліни. Десять років, як немає татуся, та його настанова — не кидати слів на вітер —    є для мене тією провідною зорею.

Працюючи водієм, бригадиром тракторної бригади і завгаром в рідному селі, потім начальником машинно-тракторного парку і головним агрономом в ДП «Агроресурс» (вищу агрономічну освіту без відриву від виробництва здобув, навчаючись в ХНДАУ ім. В. Докучаева), я прагнув не підводити своїх наставників, безпосередніх керівників, старанно виконував як професійні, так і громадські обов'язки. Поважаю сім'ю. З дружиною Лесею, вчителем-психологом, виховуємо доньку Вікторію, котра навчається на останньому курсі національної фармацевтичної академії.

Як і більшість сільських родин, обзавелись підсобним господарством, і деякий час, особисто для мене, власна трьохгектарна ділянка землі і живність на подвір'ї, були чи Не єдиним джерелом прибутку. Тобто, хочу сказати, що хто хоче працювати на землі і дбати про добробут власної родини, той ніколи без діла не сидітиме. Хотілося б, звичайно, щоб кожен працездатний селянин мав офіційне працевлаштування, отримував за свою роботу хоча б на рівні сільгоспробітника з сусідньої Польщі і був задіяний на виробництві цілорічно. Тому, на посаді сільського голови, я буду саме таким чином співпрацювати з найбільшими роботодавцями села — агрофірмою «Леб'язька», «Агротехніка» і «Агрос»,

—    щоб вони поступово нарощували обсяги виробництва рослинницької і, особливо, тваринницької продукції, створювали додаткові робочі місця, в тому числі і для молоді, платили селянам гідну зарплату, від розмірів якої залежать відрахування до місцевого бюджету. І вже знаходжу порозуміння з керівниками та приватними підприємцями. Так, з «Агротехнікою» досягнута домовленість про надання нею бульдозера та причепів для ліквідації стихійних звалищ побутового сміття, а за місцевим цегельним заводом закріплені сільські шляхи на випадок занесення їх снігом.


Робота за фахом в Юрченковому, гадаю, допоможе мені, як сільському головы, оперативно і грамотно розглядати земельні питання, і, нарешті, розв'язати кричущу ставкову проблему. Річ у тім, що громадянин Шишов з колишнім районним керівництвом уклав договір на оренду водоймища з площею дзеркала 11 га і прилеглої території (усього 23 га) строком на 20 років. При цьому розмір орендної плати складає всього 666 грн. на рік. Це приблизно двадцять коропів вагою до 3 кг за ціною 10 гривен, тобто, майже нічого. Та недобру славу підприємець Шишов набув тим, що не дозволяє жителям Пушкарного ловити рибу, а кожного, хто в спеку наблизиться до водоймища, вважає браконьєром. Такої зневаги до людей ми терпіти більше не будемо.

Є питання і до теперішніх господарів фазанарію, котрі, наскільки мені відомо, користуються громадськими пасовищами, так би мовити, за спасибі. Та й своїм землякам хотів би запропонувати помізкувати над запровадженням невеличкої, нехай навіть і чисто символічної, сплати за використання лугів. Гривня до гривні, і ми матимемо у казні певну суму грошей на придбання тих же електролампочок і ліхтарів.

До речі, у 2011 році сільська рада як слід візьметься за освітлення центральної садиби та сіл — хуторів Пушкарне, Таганка, Миколаївка. Не можу пообіцяти, що це відбудеться швидко, але поступово, вулиця за вулицею, будемо йти до поставленої мети. У планах на цей рік значаться ремонт аварійного моста по вулиці Польовій (за допомогою будемо звертатись до голови райдержадміністрації, депутата обласної ради Володимира Лобойченка) і обладнання об'їзного шляху по цій же вулиці для проїзду великогабаритної сільськогосподарської техніки.

Вся ця викладена мною програма виконуватиметься заради однієї благородної мети — повернути хоча б частину молоді з обласного центру до села і створити такі умови життя та праці, відпочинку, щоб теперішні старшокласники не поспішали пов'язувати свою долю з Харковом та іншиї містами.

З цією метою, спільно з районним керівництвом, запланували базі школи організувати НВК з двома групами малюків дошкільного віку, більш якісний рівень піднімемо спортивно-фізкультурну роботу, тож доб'ємося стабільного фінансування футбольної команди, плануємо знову  ввести посаду спортивного інструктора, збільшити кількість гуртків секцій.

  // google_ad_client = "pub-5015638449849979";
/* графика больш горизонт совет */
google_ad_slot = "4911123028";
google_ad_width = 728;
google_ad_height = 90;
//
// -->]>

 

// src="http://pagead2.googlesyndication.com/pagead/show_ads.js">
// ]>


Сьогодні готую пакет до ментів і пропозицій, з яким вирішена зустріч з генеральним директором об'єднання «ХТЗ». Гадаю, нам вдасться вирішити подальшу долю капітальної будівлі колишнього молодіжн табору праці та відпочинку, що числиться на балансі заводу. Оскілки табір знаходиться в мальовничому точку на березі Миколаївського ставка, то його переобладнання у кемі для вболівальників ЄВРО-2012 стане чудовою нагодою залучити Лебяже  до цієї грандіозної події континентального значення.

Вдячний своєму попереднику Володимиру Нечипуренку за те, що за свого головування він зберіг Будинок культури—один з небагатьох, де і сцена, і зала для гляда. Я ж з новообраними депутатамі підприємцями візьмусь за бібліотеку, якій, на жаль, загрожує аварійна стіна, — спробуємо врятувати скарбницю знань та духовності.





ОДНОСЕЛЬЦІ ПРО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВУ

Валентина Фартачук, директор БК:

—    З перших днів перебування на новій посаді, Олександр Іванович почав опікуватись сільським вогнищем культури. Місцеві депутати схвалили його пропозицію підсилити штат працівників закладу художнім керівником, Голова домовився з приватними підприємцями, щоб при їх сприянні усі діти Леб'яжого, від найменших до випускників, отримали новорічні подарунки.

Антоніна Середа, директор Леб'язької ЗОШ N11

—    Освітній заклад пишається своїм випускником, якому громада довірила стати її лідером. Це надійна, доброзичлива людина, яка завжди допоможе. Наприклад, Олександр Іванович до його обрання головою багато разів виручав школу — надавав мікроавтобус для поїздки дітей на олімпіади та спортивні змагання А у дні новорічно-різдвяних свят його можна було побачити з тенісною ракеткою у шкільному спортзалі.

Уважаемый гость Чугуева, Вы зашли на сайт как иногородний житель.
Мы советуем Вам стать активным жителем Чугуева либо войти на сайт как полноправный горожанин.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:*
Мнение:
Введите код: *