Чугуев
Информация к новости
  • Просмотров: 104
  • Автор: admin
  • Дата: 31-03-2011, 10:47
 (голосов: 0)
31-03-2011, 10:47

Голос Кобзаря

Категория: Новости Чугуева

Голос Кобзаря

Тарас Шевченко… Це ім’я виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Бальзак і Гюго, чия мистецька спадщина стала надбанням усього людства.

Тарас Шевченко – символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини. Його думи, його пісні, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Тарас Григорович Шевченко прожив  дуже мало – лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки – під ярмом кріпацтва і понад 10 років – у найжорсткіших умовах заслання. А решту 13 «вільних» років перебував під невсипущим наглядом жандармів. Його талант проявився у написанні поезій та прози українською та російською мовами, художній та графічній творчості, громадській діяльності, філософії, політиці, фольклористиці. Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.

Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам’ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний i нескінченний.

Це підтверджує і наша розмова з вчителем української мови та літератури ЗОШ № 1, відмінником народної освіти Олександрою Тимофієвною Скоробагатько, яка відбулася напередодні річниці Дня народження письменника. Сьогодні Т. Г. Шевченко актуальний як і століття тому. Його твори подобаються дітям та не залишають їх байдужими.

– Творчість Тараса Шевченка у школі вивчається дуже ретельно. Починаючи з першого і до дев’ятого класу, діти знайомляться з його творами, фактами біографії. Спочатку це пейзажна та інтимна лірика, потім більш серйозні твори громадської та суспільної проблематики. Молодші школярі починають з віршів «На панщині пшеницю жала», «Мені тринадцятий минало», «Якби ви знали, паничі», «І виріс я на чужині». Діти гарно сприймають шевченківські твори, по-справжньому переймаються проблемами, які він висвітлює. Не залишає їх байдужими його тяжка доля та непросте дитинство. Безумовно, Тарас Григорович – справжній геній, митець українського слова, щирий патріот своєї Батьківщини. Школярів це спонукає розмірковувати, вони прагнуть зрозуміти те, про що він пише у своїх творах, захоплюються його талантом не тільки як письменника, але й як живописця, з цікавістю вивчають його картини. З 7-го класу ми починаємо вивчати його ранню романтичну лірику, зокрема балади «Тополя», «Русалка», «Лілея». У дев’ятому класі дітей починає цікавити його любовна лірика, вони прагнуть дізнатися про особисту долю письменника, його любовні стосунки, запитують, чому не склалася його доля. Звісно, перш за все я намагаюсь донести до учнів його палку любов до нашої країни. Петербург відіграв в долі Тараса Григоровича велику роль. Завдяки  Петербургу він став знаменитим, почав серйозно займатися малюванням, навчаючись у Академії мистецтв, знайшов багато друзів. Саме там вийшло перше видання його «Кобзаря» у 1840 році. Здобувши славу, Т. Шевченко міг залишитися у цьому місті, жити цікавим життям, не переймаючись нічим. Але він дуже любив Україну. Саме про неї він говорив: «Історія моєї батьківщини – це моя частинка». Він повернувся на Україну, бо не міг інакше. Дітям це імпонує, виховує почуття гідності за свій народ, почуття патріотизму. Де б ти не опинився по життю, але рідніше та миліше за рідну землю у тебе в житті нічого не буде.

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені…

…Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

«Ох, не однаково мені», – писав Тарас Григорович. До вподоби дітям його крилаті вислови: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», «Караюсь, мучусь, але не каюсь», «Боритеся – поборете», «Учитесь, читайте, чужому навчайтесь, свого не цурайтесь».

В 9-му класі творчість письменника вивчається вже більш серьозно. На мою думку, можливо, це навіть передчасно. Деякі його твори, зокрема історично-філософську та політичну лірику (твори «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Сон»), було б ліпше вивчати в одинадцятому класі, коли діти вже більш дорослі, вони вже самі можуть правильно розставити акценти, більш детально володіють знанням з історії України і тому можуть співвідносити те, про що пише письменник із реальними історичними подіями, що відбувалися в той час в країні. Учні, звичайно, розуміють, про що йдеться в цих творах і не залишаються байдужими, але дається це їм важкувато, адже по своїй суті вони ще зовсім діти. Але зараз шкільна програма побудована таким чином, що у 10-11 класах творчість Шевченка не вивчається.

– Як Ви вважаєте, чому саме Шевченко має таку популярність всі ці роки?

– Бо його поезія дуже близька до народу. Перш за все, завдяки мові. Мова його творів дуже проста та надзвичайно пісенна, душевна, лірична, виразна. Це надає його творам особливу легкість у розумінні та сприйнятті написаного. Він писав так, як веліло його серце, тому він і геній, дуже щирий та відкритий. Діти люблять твори Тараса Григоровича ще й тому, що вони дуже легко вивчаються напам’ять. До речі, саме його вірші Микола Лисенко поклав на свою музику, завдяки чому вийшли прекрасні пісні. А ще у своїх творах письменник висловлює потаємні думки людини, саме тому він близький та зрозумілий усім читачам, а не лише своїм сучасникам. Його твори проникнуті щирою любов’ю та турботою за людей, за свій рідний край. І це єднає нас, читачів, що живуть у ХХI столітті, та його, письменника, що творив наприкінці ХIХ століття.

Ім’я цієї людини назавжди залишиться у віках. Гуманістичні ідеї його творів будуть завжди актуальними, допоки живе людство. Крім того, вони зрозумілі кожному народу. Адже кожен народ мріє бути самим собою, незалежним та вільним. Коли діти вивчають поему «Кавказ», вони бачать одголосок того часу у наші дні. Тоді царська Росія у 1840-1845 роках намагалася приєднати до себе Кавказ. У Шевченка під час тієї війни загинув друг – Яків де Бальмен. І цю поему він присвятив саме йому, написавши про те, що нічого доброго не вийде, коли один народ намагаються силою знищити інший. І ми розуміємо, що він був правий, адже ця війна триває там і донині. Зв’язок його творів із сучасністю не переривається. Тому ім’я Шевченка ніколи не згасне. Це взірець, на який ми мусимо рівнятися. Людина, яка могла б мати усе, але понад все вона любила свою Батьківщину.

Уважаемый гость Чугуева, Вы зашли на сайт как иногородний житель.
Мы советуем Вам стать активным жителем Чугуева либо войти на сайт как полноправный горожанин.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:*
Мнение:
Введите код: *