У Чугуєві розповсюджена думка, що «тут не займається живописом тільки лінивий». І це дійсно так, бо на протязі більше ніж століття склалася особлива атмосфера, яка сприяє розвитку живописної культури. Пов\’язано це у значній мірі з нашим історико-культурним минулим.

У Чугуєві розповсюджена думка, що «тут не займається живописом тільки лінивий». І це дійсно так, бо на протязі більше ніж століття склалася особлива атмосфера, яка сприяє розвитку живописної культури. Пов\’язано це у значній мірі з нашим історико-культурним минулим.

СПОГАДИ З МИНУЛОГО

З 1817 по 1858 рік Чугуїв був центром 6 округів  поселень військових, створених за указом царя Олександра І. У зв\’язку з оголошенням міста поселенським, воно стало стрімко розвиватися і в цей період досягло свого як економічного, так і культурного розвитку.

 

І хоча Чугуїв був провінційним містом, його військове значення для Росії було надзвичайно велике. Про це свідчить неодноразове відвідування міста царем. Взагалі, у ті часи Чугуїв був наповнений знатними людьми і, як згадував великий живописець Ілля Рєпін, який у той час жив у місті, «навіть у Харкові було нудніше і тихіше, ніж у Чугуєві».

У ті роки у місті широкого розвитку набуло живописне мистецтво. Художників, різьбярів, позолотників та іконописців об\’єднував казенний «Деловой двор» — господарська організація управління військових поселень.

До речі, іконописці Чугуївщини славилися великими майстрами, про що свідчать і дві ікони, які збереглися до наших часів у церкві Миколи Чудотворця в Зачугуївській слободі біля Чугуєва — ікони Спасителя та Богоматері. Високу оцінку майстерності давали фахівці як у ті далекі, так і в наші часи. Наприклад, інспектор резервної кавалерії граф Нікітін, який був у цій церкві 4 травня 1845 року, відмітив: «У меня в инспекции 300 церквей, но ни в одной из них нет подобных икон».

Маючи таку славну історію та з нагоди 70-річчя з дня народження Іллі Рєпіна, міська влада у 1914 році почала обговорювати ідею відкриття художньої школи у Чугуєві. До того ж Ілля Юхимович у свій останній приїзд до Чугуєва 10 липня 1914 року в день його вшанування у місті оголосив про своє рішення відкрити пам\’ятний йому з дитинства «Деловой двор», який би об\’єднував вільні художні майстерні, «…откуда бы выходили настоящие мастера различных искусств и ремесел — мастерские для народа».

Для побудови «Делового двора» місцевою владою було виділено шість десятин землі у кращому місці — над Сіверським Дінцем. Але війна, яка почалася у 1914 році, не дала втілити в життя задуми Рєпіна. На місці, вибраному під «Деловой двор» самим художником, у 1944 році було закладено парк імені Рєпіна з нагоди 100-річчя з дня його народження.

КОЛИ МРІЇ СТАЮТЬ РЕАЛЬНІСТЮ

І ВСЕ Ж таки мрія Іллі Юхимовича здійснилася. Підвищення інтересу до образотворчого мистецтва, велике значення додаткової освіти у справі естетичного виховання дітей та молоді визначили необхідність постановки питання місцевою владою перед вищими органами державної влади про відкриття у місті дитячої художньої школи.

Спочатку (у 1953 році) було відкрито філію Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна, а в 1958 році на базі цієї філії згідно з Наказом № 261 Міністерства культури УРСР від 5 квітня 1958 року та Наказом № 138 Управління культури Харківського обликонкому від 12 серпня 1958 року 1 вересня 1958 року було відкрито Чугуївську дитячу художню школу, якій присвоєно ім\’я видатного земляка І.Ю. Рєпіна. ЧДХШ була у той час дев\’ятою художньою школою в Україні.

Розміщалася вона в орендованому приміщенні загальною корисною площею 112 м2 по вулиці Гоголя, 16-а (нині вулиця Гвардійська). Школа мала два класи і одну майстерню. Діти навчалися у дві зміни три рази на тиждень. У кожному класі заняття вели по два педагоги. Термін навчання складав чотири роки.

Першим директором з 1958 року по 1964 рік став випускник Харківського державного художнього інституту (ХДХІ) Микола Іванович Богосла-вець, який був викладачем дисциплін «малюнок і композиція». Першими викладачами — Михайло Федорович Овсянкін, Микола Васильович Павлов, Степан Павлович Мілько, Анатолій Олексійович Янчевський, Олег Степанович Панасенко, Альберт Васильович Петеропш. Першими випускниками стали Анатолій Сто-рожев, Володимир Бормотов, Сергій Пастухов, Юрій Прасол, Володимир Сокольський.

Вже з числа перших двох випусків (11 випускників) чотири випускника — Анатолій Сторожев (перший випуск), Олег Панас енко, Анатолій Ілєвський та Діна Павлова (другий випуск) — після закінчення художньої і середньої шкіл вступили до художніх навчальних закладів м. Харкова та Ленінграда, про що свідчить рівень і якість викладання у школі.

Разом з тим слід зазначити, що як і на початку діяльності ЧДХШ, так і на теперішній час, педагогічний колектив не ставить перед собою завдання зробити своїх вихованців художниками. Але прищепити їм любов до мистецтва, культури, розширити межі пізнання та виховувати у своїх учнів почуття любові до Батьківщини, вітчизняної та світової культури — це те головне, що об\’єднує весь колектив на протязі її існування.

ДИРЕКТОР-ЛЕГЕНДА

У 1966 РОЦІ директором ЧДХШ було призначено Петра Миколайовича Мальцева, який займав цю посаду майже 40 років (до 2004 р.).

Петро Миколайович — учасник Великої Вітчизняної війни. У 1968 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. Очоливши ЧДХШ, зумів створити в ній унікальну атмосферу творчості. Роботу колективу викладачів спрямував на вдосконалення методів викладання предметів та формування творчого обличчя школи.

 

За період його керівництва ЧДХШ стала відомою не лише в Харківській області, а й в усій Україні та країнах СНД. Цьому сприяв викладацький колектив: Степан Павлович Мілько, Володимир Захарович Захар о в, Лідія Григорівна Солодько, Прасков\’я Григорівна Мальцева, Лідія Миколаївна Прогнимак, Віктор Петрович Грошев. Саме в ці роки ЧДХШ зазнала значного творчого розквіту. Підвищився рівень і якість викладання, значно збільшилася чисельність її випускників.

На жаль, Петра Миколайовича вже немає серед нас. Але ще за життя як художник і вчитель він став легендою. Все своє життя Петро Мальцев присвятив живопису і художній школі. Чугуївські художники вважають його своїм наставником.

У 2006 році Указом Президента України Петру Миколайовичу Мальцеву присвоєно звання заслуженого працівника культури України. З 2001 року він був членом Харківської обласної організації Національної спілки художників України. З 1960 року брав участь у районних, обласних та всеукраїнських художніх виставках, мав персональні виставки. У вересні 2010-го рішенням сесії міськради Петру Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Чугуєва».

Ще за життя у Чугуєві ім\’я Петра Мальцева дано студії живопису для дорослих «Етюд», а влітку 2010 року відбувся перший міський пленер для художників-любителів ім. П.М. Мальцева.

Чугуївська дитяча художня школа створена у 1953році. На протязі більше ніж півстоліття вона з честю продовжує історичні традиції, які склалися на Чугуївщиніу сфері розвитку живописної культури в XIX столітті